Євген Плужник – це не просто поет чи письменник. Це яскравий представник доби Розстріляного Відродження, чия творчість залишається надзвичайно актуальною й нині. Його життя, сповнене трагічних подій, стало символом незламності української культури перед жорстокими викликами часу.
Як писав Максим Рильський, Україна була б багата, якби мала принаймні десять таких поетів. Пропонуємо 10 цікавих фактів про Євгена Плужника, які розкривають його унікальну постать та дивовижний талант.
- 1. Хто такий Євген Плужник: коротка біографія
- 2. Освіта та любов до бібліотек
- 3. Перші кроки в кар’єрі: викладач і актор
- 4. Лексикографічна праця: “Фразеологія ділової мови”
- 5. Кохання, що врятувало життя
- 6. Початок поетичного шляху в Києві
- 7. Творчий доробок: поезія, проза, драматургія
- 8. Прототип літературного героя
- 9. Репресії та трагічна смерть
- 10. Пам’ять і вшанування Євгена Плужника
1. Хто такий Євген Плужник: коротка біографія
Євген Плужник – український письменник, поет, перекладач і драматург. Його називають одним із найвідоміших імпресіоністів ХХ століття в українській літературі. Він народився в сім’ї купця, який прагнув дати дітям найкращу освіту. Однак, попри навчання в різних містах (Кантемирівка, Богучар, Воронеж, Ростов), жодного навчального закладу Євген так і не закінчив, адже тяжів більше до самостійного здобуття знань.
2. Освіта та любов до бібліотек
Попри те, що Плужник не завершив офіційного навчання в жодній з гімназій, він постійно відвідував бібліотеки та захоплювався літературою. Його цікавили історія, твори класиків та кінематограф, тоді як на точні науки – фізику чи математику – часу практично не витрачав. Саме самостійне навчання стало для поета джерелом глибокої ерудиції та креативного мислення.
3. Перші кроки в кар’єрі: викладач і актор
У пошуках власного шляху Євген Плужник спробував себе в педагогічній діяльності. Деякий час він працював учителем, проте театральна сцена вабила його ще більше. Тож, окрім викладання, Плужник працював актором у мандрівній трупі, мріючи про кар’єру в театрі.
4. Лексикографічна праця: “Фразеологія ділової мови”
У 1926-1927 роках Плужник долучився до укладання словника «Фразеологія ділової мови». Ця праця підтверджує його глибокий інтерес до мовних нюансів, адже вміння працювати зі словом було для нього не лише поетичним даром, а й способом систематизувати знання та ділитися ними з іншими.
5. Кохання, що врятувало життя
Письменник довгий час хворів на туберкульоз – недугу, яка була смертельно небезпечною у ті роки. У 1923 році він одружився з Галиною Коваленко, яка стала його найбільшою підтримкою. Саме завдяки її турботі та любові Плужник прожив довше, ніж прогнозували лікарі. На жаль, у пари не було дітей, але це кохання дало поетові сили творити та боротися з хворобою.
6. Початок поетичного шляху в Києві
Саме в Києві Плужник сформувався як український поет і зробив перші поетичні спроби. Його вірші почали друкувати у журналі «Глобус» у 1923 році. Цікаво, що свою ранню творчість він підписував псевдонімом Кантемирянин, посилаючись на місто Кантемирівка, де він навчався в дитинстві.
7. Творчий доробок: поезія, проза, драматургія
За життя автора вийшли дві знакові збірки: «Дні» (1926) та «Рання осінь» (1927). Крім того, він написав роман «Недуга» (1928) і три п’єси. Імпресіоністичні мотиви, тонка передача внутрішнього стану людини та глибокий трагізм – усе це стало характерною рисою його творчості.
8. Прототип літературного героя
Валер’ян Підмогильний увічнив Євгена Плужника в романі «Місто». Саме постать Плужника надихнула письменника на створення образу Вигорського, одного з ключових персонажів твору, що став своєрідним віддзеркаленням талантів і внутрішніх конфліктів реального поета.
9. Репресії та трагічна смерть
У грудні 1934 року Плужника заарештували у зв’язку зі сфабрикованим звинуваченням у тероризмі (справа вбивства Кірова). Поета засудили до 10 років ув’язнення і відправили до Соловецької тюрми. Там він помер від туберкульозу менш ніж за рік. Смерть Євгена Плужника стала тяжкою втратою не лише для української літератури, а й для всієї національної культури.
10. Пам’ять і вшанування Євгена Плужника
Попри спроби тоталітарного режиму знищити й забути митця, пам’ять про нього живе й досі. На честь Євгена Плужника названо чимало вулиць в Україні, а з 1992 року Центральна районна бібліотека в Києві носить його ім’я. Сьогодні дослідники й шанувальники української культури продовжують відновлювати спадщину поета, повертаючи його ім’я на заслужене місце у світовій літературі.
Євген Плужник – одна з найяскравіших постатей Розстріляного Відродження, справжній “казковий скрипаль” української поезії, чиї твори пронизані емоційною глибиною та трагізмом. Його життя вчить нас цінувати свободу творчості й боротися за культуру, попри всі труднощі. А пам’ять про цього талановитого митця дає нам змогу краще зрозуміти власну історію та духовну спадщину.
