Воєнний стан в Україні суттєво вплинув на процедуру приватизації земельних ділянок. Спочатку доступ до реєстрів і кадастрів був закритий, а безоплатну передачу землі у власність тимчасово заборонили. Однак згодом, уже у травні 2022 року, знову запрацював Державний реєстр прав на нерухоме майно, а в червні – і Державний земельний кадастр.
Втім, нині «Перехідні положення» Земельного кодексу України все ще обмежують можливість безоплатно отримати у власність землю державної та комунальної власності. Проте для учасників бойових дій може бути зроблено виняток.
Розглянемо, як учаснику бойових дій отримати землю та які зміни в законодавстві слід очікувати найближчим часом.
- Законопроєкт №8366-1: ключові зміни для учасників бойових дій
- Яку ділянку може отримати учасник бойових дій
- Куди звертатися з клопотанням
- Перелік документів для звернення
- Можливі підстави для відмови
- Як розробити проєкт землеустрою
- Реєстрація земельної ділянки
- Затвердження проєкту та оформлення права власності
- Пільги для учасників бойових дій щодо земельного податку
Законопроєкт №8366-1: ключові зміни для учасників бойових дій
На розгляді Верховної Ради України перебуває проєкт Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо відновлення прав деяких категорій громадян на приватизацію земельних ділянок під час дії правового режиму воєнного стану на території України» (№8366-1). Цей законопроєкт передбачає відновлення права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, зокрема для громадян, які мають статус учасників бойових дій (УБД) та прирівняних до них осіб.
Якщо документ ухвалять, отримати землю учасникам бойових дій зможуть ще до завершення воєнного стану. Йдеться також про осіб з інвалідністю внаслідок війни і членів сімей загиблих. Якщо ж законопроєкт ухвалений не буде, ці категорії громадян, як і решта українців, чекатимуть до закінчення війни.
У будь-якому випадку, процедура отримання землі залишиться незмінною: потрібно обрати ділянку, звернутися з клопотанням, розробити проєкт землеустрою, зареєструвати ділянку та отримати рішення про її передачу. Нижче – детальніше про кожен крок.
Яку ділянку може отримати учасник бойових дій
Законодавство передбачає, що учасник бойових дій може претендувати лише на ту ділянку, за якою раніше не реалізовував своє право на приватизацію відповідного цільового призначення. Зокрема, згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, можна отримати:
- Для ведення садівництва – до 0,12 га;
- Для особистого селянського господарства – до 2,0 га;
- Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд:
- у селах – до 0,25 га,
- у селищах – до 0,15 га,
- у містах – до 0,10 га;
- Для дачного будівництва – до 0,10 га.
Це максимально можливі норми. Реальна площа часто буває меншою, залежно від можливостей конкретного населеного пункту чи наявної землі.
Обирати вільну ділянку варто за допомогою Публічної кадастрової карти, звернувши увагу на землі, позначені білим кольором. За консультацією також можна звернутися до фахівців земельного відділу органу місцевого самоврядування або ж до спеціалізованих землевпорядних компаній.
Куди звертатися з клопотанням
Як учаснику бойових дій отримати землю, якщо він проживає не за місцем розташування ділянки? Закон дозволяє звертатися з клопотанням незалежно від прописки чи фактичного місця проживання. Наприклад, мешканцю великого міста можна ініціювати виділення землі в іншій області або селищі.
Клопотання слід подати до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, наділеного повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками державної або комунальної власності згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. Серед варіантів:
- сільська, селищна чи міська рада (щодо земель комунальної власності),
- обласні та районні ради,
- районні державні адміністрації,
- обласні державні адміністрації,
- Головне управління Держгеокадастру в області (у випадку земель сільськогосподарського призначення державної власності),
- Кабінет Міністрів України (якщо йдеться про землі, що не входять до жодної адміністративно-територіальної одиниці або були примусово вилучені тощо).
Перелік документів для звернення
До клопотання, в якому зазначаються орієнтовні розміри та цільове призначення бажаної земельної ділянки, необхідно додати:
- Графічні матеріали з позначенням місця розташування ділянки (наприклад, викопіювання з Публічної кадастрової карти).
- Погодження землекористувача, якщо ділянка перебуває у користуванні інших осіб і її потрібно вилучити.
- Документи, що підтверджують аграрний досвід чи освіту (лише для фермерського господарства).
- Копію документа, що посвідчує особу (паспорт).
- Посвідчення учасника бойових дій (документ, що підтверджує право на пільги).
- Згоду на обробку персональних даних.
Зверніть увагу!
Вимагати інші матеріали державні органи не мають права (ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України). Клопотання розглядається протягом одного місяця. Якщо за цей час офіційна відповідь не надійшла, можна звертатися до суду.
Можливі підстави для відмови
Відмовити у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою можуть виключно через невідповідність місця розташування ділянки чинним законам, містобудівній документації або затвердженим схемам землеустрою (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).
Якщо ділянка виставлена на земельні торги (аукціон), то до їх завершення вона не може передаватися у приватну власність (ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України).
Як розробити проєкт землеустрою
Отримавши дозвіл, потрібно замовити у виконавця робіт із землеустрою (акредитованої компанії) розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Термін виконання робіт не має перевищувати 6 місяців.
Далі компанія-розробник погоджує проєкт із:
- територіальним органом Держгеокадастру (у районах чи містах),
- структурним підрозділом сфери містобудування та архітектури (якщо ділянка в межах населеного пункту чи планується будівництво),
- іншими органами виконавчої влади (залежно від того, чи належить ділянка до природно-заповідного фонду, прибережних смуг тощо).
На кожне погодження відводиться 10 робочих днів, після чого проєкт повертається розробнику з висновками.
Реєстрація земельної ділянки
Погоджений проєкт земля передають на реєстрацію в Державному земельному кадастрі. Кадастровий реєстратор протягом 14 днів має внести відомості та видати Витяг із Державного земельного кадастру. Для реєстрації потрібні:
- Заява про держреєстрацію земельної ділянки.
- Оригінал та електронна копія документації із землеустрою.
Затвердження проєкту та оформлення права власності
Наступний крок – передача погодженого проєкту землеустрою і витягу з Кадастру до органу, уповноваженого затверджувати проєкт та надавати землю у власність (міська рада, обласна/районна адміністрація чи ГУ Держгеокадастру). Вони повинні видати рішення про затвердження проєкту та передачу земельної ділянки у власність протягом 14 днів.
З цим рішенням, витягом з Кадастру та паспортом необхідно звернутися до державного реєстратора чи нотаріуса, аби оформити право власності. Оплачується адміністративний збір (0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Протягом 5 днів можна отримати виписку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – і тоді процес офіційно завершено.
Пільги для учасників бойових дій щодо земельного податку
Відповідно до статті 281 Податкового кодексу України, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни та члени сімей загиблих звільняються від сплати земельного податку. Це стосується і ветеранів, які брали участь у російсько-українській війні.
Як отримати землю учаснику бойових дій у період воєнного стану – питання досить актуальне. Незважаючи на тимчасову заборону безоплатної приватизації землі, законодавство передбачає можливі винятки для учасників бойових дій та низки інших категорій. Ситуація зможе змінитися найближчим часом, якщо Верховна Рада ухвалить проєкт закону №8366-1.
Однак незалежно від законодавчих нововведень, порядок дій залишається зрозумілим: знайти вільну ділянку, звернутися з клопотанням, отримати дозвіл на розробку проєкту землеустрою, погодити його в необхідних інстанціях, зареєструвати ділянку та оформити право власності. Завчасне вивчення процедури дасть змогу зекономити час і кошти, а також допоможе уникнути зайвих відмов та помилок.
