Наші в Луврі: Дмитро Левицький

Суспільство

Українців у світовому мистецтві значно більше, ніж здається на перший погляд. Один із тих, хто прославив нашу землю далеко за її межами, — Дмитро Левицький, художник-портретист XVIII століття, чиї роботи сьогодні зберігаються у найвідоміших музеях світу, включно з Лувром.

Його творчість — це поєднання реалістичного бачення, витонченого психологізму та бездоганної техніки. А сам Левицький — приклад того, як талант з українського села Маячка може підкорити Петербург і залишити слід в історії європейського мистецтва.


Походження: від “Носа” до “Левицького”

Родовід Дмитра починається з козацького священика Василя Носа, який у XVII столітті переселився на Полтавщину. Саме від нього походить прізвище, що згодом трансформувалося у Ніс-Левицький. Батько майбутнього художника — Григорій Кирилович — був освіченим і талановитим гравером, навчався в Європі й створював ілюстрації для друкарні Києво-Печерської лаври.

Саме під його керівництвом Дмитро вперше взяв у руки пензля та навчився основ портретного мистецтва.


Як Дмитро Левицький став художником імперського рівня

Як починалась кар’єра митця

У 1752 році до Києва прибув петербурзький художник Олексій Антропов — саме він запросив юного Дмитра до Петербурга. Там Левицький шість років навчався й працював, удосконалюючи навички у відомих майстрів Валеріані та Лагрене. У 1770 році отримав золоту медаль і звання академіка — його визнали не лише в імперії, а й у Європі.


Найвідоміші портрети Дмитра Левицького

  • Портрет Кокорінова — приніс славу та посаду у Петербурзькій академії.
  • Цикл портретів вихованок Смольного інституту — визнаний шедевром епохи.
  • Портрет Дені Дідро — єдина робота, яку французький філософ визнав вартісною (нині зберігається у Женеві).
  • Портрет Марії Наришкіної — зберігається в колекції Лувру.
  • Також художник зобразив Катерину ІІ, князів, сенаторів, музикантів, гетьмана Кирила Розумовського та ін.

Дмитро Левицький і Лувр: як український портрет опинився у Франції

Чому портрет Наришкіної оцінив сам Дідро

У 1773 році Дмитро Левицький працював над портретом Марії Наришкіної — дружини російського дипломата. У процесі роботи він познайомився з філософом Дені Дідро, який тоді гостював у палаці Наришкіних. Саме Дідро сказав, що цей портрет “вартий Лувру” — і мав рацію: картина дійсно потрапила до легендарного музею.


Стиль і спадщина: чим виділяється Левицький

Ігор Грабар, один із провідних мистецтвознавців, назвав Левицького найкращим портретистом Російської імперії XVIII століття. Його стиль — це тонке відчуття людини, вміння передати на полотні не лише зовнішність, а й душу.

Його роботи виділяються:

  • психологічною глибиною,
  • витонченістю лінії,
  • балансом композиції.

Життя і останні роки митця

Хоча Левицький мав безліч замовлень і захоплених відгуків, жив він скромно. Обожнював доньку Агашу, з якою провів останні роки після смерті дружини. Помер 16 квітня 1822 року в Петербурзі, похований на Смоленському цвинтарі. Могила не збереглася, але його мистецька спадщина — вічна.


Цікаві факти про Дмитра Левицького

  • Його зріст становив лише 150 см, а характером він був веселим і доброзичливим.
  • Портрети Левицького цінували більше, ніж роботи західноєвропейських художників.
  • Його учителем був сам Антропов, а однокурсниками — майбутні зірки академічного живопису.
  • Роботи митця є в Женеві, Петербурзі, Москві, Луврі, Києві та інших містах.

Поради читачам: як ще дізнатися про Дмитра Левицького

  • Завітайте до онлайн-архівів Лувру чи Женевського музею.
  • Знайдіть копії його робіт у музеях України.
  • Прочитайте біографічні дослідження про українських художників XVIII століття.
  • Слухайте тематичні подкасти про мистецтво та портретистів епохи.

Дмитро Левицький — гордість України в історії світового мистецтва

Він був не лише художником, а й літописцем своєї епохи. У його портретах — цілий світ. У кожному мазку — українська душа. Завдяки Левицькому ми маємо вагоме представництво у Луврі, а світ знову і знову відкриває для себе український геній у пензлі.