Трипільська культура вже багато років оточена безліччю легенд, які переважно сформувалися завдяки обривкам інформації та романтизованим інтерпретаціям. Насправді ж історія трипільців є не менш захопливою, ніж будь-які міфи: вони збудували вражаючі поселення (протоміста), впровадили цікаві релігійні обряди та залишили багату спадщину у вигляді керамічного мистецтва.
Поговоримо про найпоширеніші міфи, що пов’язані з трипільцями, а також з’ясуємо, що ж у них правдиве, а що — вигадка.
- Від Вікентія Хвойки до визнання трипільської культури
- Міф 1: трипільці винайшли землеробство та заснували перші міста
- Міф 2: трипільці — предки українців
- Міф 3: трипільці були повноцінною цивілізацією
- Міф 4: трипільці створили державу Аратта
- Міф 5: трипільці приручили коня
- Що справді унікального у трипільців
Від Вікентія Хвойки до визнання трипільської культури
Усе почалося наприкінці ХІХ століття, коли археолог-аматор Вікентій Хвойка на вулиці Кирилівській у Києві помітив сліди глиняних виробок і натрапив на бивні мамонта. Подальші розкопки біля селища Веремʼє, а потім у районі Трипілля, принесли настільки багато знахідок, що відкриту культуру назвали саме трипільською. Хвойчині дослідження стали відправною точкою у вивченні доісторичних племен, які населяли територію сучасної України, Румунії та Молдови.
З того часу минуло понад століття, але довкола трипільців усе ще існує безліч легенд. Завдяки консультаціям з істориком Артуром Бабенком вдалося виокремити п’ять найпоширеніших міфів про трипільську культуру та розвінчати їх.
Міф 1: трипільці винайшли землеробство та заснували перші міста
Багато хто вважає, що саме трипільська культура започаткувала перші міста та землеробство. Однак історичні свідчення доводять, що ці явища виникли значно раніше.
- Міста: Археологічні знахідки в місті Єрихон (Палестина) датуються IX тисячоліттям до н.е. Вже тоді там існували укріплення, а приблизно у VI тисячолітті до н.е. з’явилися й більш розвинені міські фортифікації. Тобто задовго до трипільців люди вже будували поселення міського типу.
- Землеробство: Воно зародилося на Близькому Сході, у «Родючому Півмісяці», ще близько 10 тисяч років тому. Саме звідти знання про культивування ячменю, пшениці та інших рослин поширилися по всьому світу, зокрема й до трипільців.
Тож трипільці не були першовідкривачами в цих сферах, хоча й дуже вдало розвивали та вдосконалювали землеробські навички, що згодом стали частиною нашої аграрної спадщини.
Міф 2: трипільці — предки українців
Часто можна почути, що трипільці були прямими предками саме українського народу. Ця теорія виникла внаслідок пошуку «найдавніших» витоків та прагнення знайти корені на власних теренах. Проте археологічні та лінгвістичні дані свідчать про інше:
- Території розселення: Трипільські племена жили не лише на землях України, а й на теренах сучасної Молдови та Румунії.
- Мовна сім’я: На відміну від слов’ян (предків українців), трипільці не належали до індоєвропейської мовної сім’ї. Достеменної інформації про їхню мову немає, але більшість дослідників схиляються до думки, що вона була відмінною від праслов’янської.
Формування українського етносу відбувалося складним шляхом, коли на цій території перетиналося безліч племен та культур. Тож казати, що трипільці — безпосередні пращури українців, некоректно.
Міф 3: трипільці були повноцінною цивілізацією
Частина дослідників використовує термін «цивілізація» щодо трипільців, вважаючи, що їхні великі поселення — це вже розвинені міста. Проте згідно з критеріями визначення цивілізацій (наявність державних інституцій, писемності, адміністративних центрів тощо) трипільська культура поки що такою не вважається.
- Поселення: У трипільців справді існували величезні протоміста, де проживало до 10 тисяч людей. На свій час це були вражаючі “мегаполіси”.
- Писемність: Писемних джерел трипільці не залишили. Деякі дослідники припускають, що орнамент на кераміці міг бути прообразом письмен, але більш обґрунтована версія свідчить, що це радше релігійні символи.
- Адміністративні споруди: У розкопаних поселеннях не знайдено характерних для міст релігійних або державних інституцій.
Тому багато науковців, серед яких археолог Леонід Залізняк, схиляються до думки, що трипільці все ж не досягли рівня повноцінної цивілізації.
Міф 4: трипільці створили державу Аратта
У деяких альтернативних дослідженнях стверджують, що трипільці заснували державу Аратта, згадану в шумерських поемах. За цією версією:
- Аратта згадується в шумерських текстах як місто-держава, проте точне місце її розташування невідоме.
- Прихильники теорії «трипільської Аратти» пропонують «докази» у вигляді петрогліфів на стінах Кам’яної Могили в Мелітополі, проте науковці пояснюють, що ці зображення не є текстом, а лише символами.
- У селищі Трипілля діє приватний музей «Прадавня Аратта — Україна», де представлено багато справжніх артефактів, але викладена там концепція про державу Аратта належить радше до альтернативної історії, ніж до офіційно підтверджених фактів.
Міф 5: трипільці приручили коня
Інколи можна натрапити на версію, що перше приручення коня відбулося саме у трипільських спільнотах, бо нібито це сталося на території сучасної України. Наукові дані свідчать:
- Тривалий час регіон першого приручення коня залишався загадкою.
- Велике дослідження 2021 року, проведене міжнародною командою зі 162 вчених, дійшло висновку: коней уперше одомашнили на землях північного Кавказу.
- Трипільці ж, імовірно, перейняли вміння розводити коней пізніше — від сусідніх племен.
Що справді унікального у трипільців
Попри розвінчання міфів, трипільська культура має чим похвалитися:
- Мистецтво кераміки та орнаменту. Розписана трипільська кераміка й досі вражає дослідників складними геометричними візерунками та зображеннями рослин і небесних тіл. Багато орнаментальних мотивів згодом перейшли в українську вишивку й стали класичними елементами нашої культурної спадщини.
- Величезні протоміста. У деяких поселеннях могло бути до 3 тисяч хат і мешкати близько 10 тисяч людей. Хоча такі мегапоселення важко назвати «цивілізацією», вони справді унікальні для свого часу та дають змогу оцінити масштаби організації трипільських громад.
- Технології обробки глини. Трипільці будували спеціальні печі (гончарні горни) для випалювання глиняних виробів. Під час розкопок у селі Доброводи на Черкащині археологи знайшли піч вражаючих розмірів, що свідчить про високий рівень гончарної майстерності.
- Система землеробства. Трипільці застосовували підсічно-вогневий спосіб обробітку землі, коли спочатку вирубували ділянку лісу, обробляли її, а після виснаження ґрунту переходили в інші місця. Ця практика сприяла збереженню родючості та пояснює «кочівну» особливість трипільців, які періодично змінювали місце проживання.
- Тривалість існування. Трипільська культура існувала близько двох тисяч років — такий самий «вік» має християнська цивілізація. За цей тривалий час трипільці виробили сталу систему релігійних уявлень, житлобудування та господарства.
Трипільська культура — це одна з найдавніших і водночас таємничих сторінок історії, яка приваблює і науковців, і любителів археології. Розвінчавши головні міфи про «прабатьків українців», «перші міста» чи «державу Аратта», ми не зменшуємо значення цієї культури. Навпаки, об’єктивний погляд на трипільців дозволяє глибше зрозуміти їхній внесок у розвиток людства та оцінити, наскільки різноманітною і багатою була історія на теренах сучасної України.
Якщо вас зацікавила тема трипільців, варто відвідати музеї та археологічні пам’ятки, де представлені їхні справжні артефакти. Саме там розкривається справжня сутність цієї культури — без зайвих домислів, але з чималим простором для досліджень і наукових відкриттів.
