Багатьом із нас доводиться замислюватися, як звільнитися з роботи правильно, аби не порушувати законодавство й отримати всі належні права та виплати. В Україні питання звільнення регулюється Кодексом законів про працю (КЗпП). У цьому матеріалі розглянемо основні види трудових договорів, правила припинення трудових відносин «за власним бажанням» і «за згодою сторін», а також з’ясуємо, як діяти, якщо ви вимушено покинули місце роботи через війну.
- Які статті КЗпП регламентують звільнення з ініціативи працівника
- Види трудових договорів та їх роль у процедурі звільнення
- Звільнення за власним бажанням: що потрібно знати
- Обов’язкове письмове попередження роботодавця
- Винятки для негайного звільнення
- Звільнення за згодою сторін: коли це вигідно
- Чому важливо правильно вибрати підставу для звільнення
- Покроковий алгоритм звільнення з роботи
- Як звільнитися з роботи, якщо ви виїхали із зони бойових дій
- Що робити, якщо виникають спори
Які статті КЗпП регламентують звільнення з ініціативи працівника
Звільнення з ініціативи працівника (або, як у народі кажуть, «за власним бажанням») регулюють:
- Стаття 36 КЗпП: «Підстави припинення трудового договору».
- Стаття 38 КЗпП: «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника».
Також існує стаття 39, яка передбачає звільнення за власним бажанням у разі неможливості виконувати умови строкового трудового договору з різних причин. Однак найчастіше застосовують саме статті 36 і 38.
Види трудових договорів та їх роль у процедурі звільнення
Перед тим як звільнитися з роботи правильно, варто уточнити, який саме у вас трудовий договір. Зазвичай розрізняють:
- Строкові трудові договори – укладені на певний термін або на період виконання конкретного обсягу робіт.
- Безстрокові договори – укладені на невизначений строк.
У більшості випадків труднощі виникають саме з розірванням безстрокового трудового договору. Тому зосередимося на цьому варіанті.
Звільнення за власним бажанням: що потрібно знати
Обов’язкове письмове попередження роботодавця
Стаття 38 КЗпП передбачає, що працівник, маючи безстроковий трудовий договір, зобов’язаний письмово попередити роботодавця за два тижні до дати звільнення. Важливий нюанс: це не завжди означає обов’язкове «відпрацювання» двох тижнів. Головне – офіційно повідомити керівництво про бажання звільнитися завчасно.
Винятки для негайного звільнення
У частині другій статті 38 КЗпП перелічено підстави, коли працівник може звільнитися негайно. Серед них:
- Переїзд на нове місце проживання.
- Переведення чоловіка/дружини в іншу місцевість.
- Вступ до закладу освіти.
- Неможливість проживання у конкретній місцевості за медичними показаннями.
- Вагітність.
- Догляд за дитиною до 14 років чи дитиною з інвалідністю.
- Догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю I групи.
- Вихід на пенсію.
- Прийняття на роботу за конкурсом.
- Інші поважні причини, підтверджені документально.
Якщо у вас є одна з перелічених підстав, роботодавець зобов’язаний звільнити вас у строки, які ви самі вкажете у заяві (фактично – негайно).
Звільнення за згодою сторін: коли це вигідно
Стаття 36 КЗпП (угода сторін) зазвичай асоціюється зі строковими договорами. Проте її можна застосовувати й до безстрокових трудових відносин. Цей спосіб припинення договору має низку переваг:
- Працівник та роботодавець можуть домовитися про будь-яку зручну дату звільнення – навіть збігу із датою подачі заяви.
- При звільненні за статтею 36 з перших днів можна отримувати допомогу з безробіття (починаючи з восьмого дня після розірвання трудових відносин).
Якщо роботодавець і працівник не дійшли згоди, компанія зобов’язана надати письмову відмову з обґрунтуванням причин. У разі необґрунтованої відмови чи відсутності відповіді працівник може звернутися до суду.
Чому важливо правильно вибрати підставу для звільнення
Для тих, хто планує швидко отримувати допомогу з безробіття, дуже важливо знати, як звільнитися з роботи правильно. Якщо звільнення відбувається за статтею 38 (за власним бажанням) і у вас немає поважних причин, допомога з безробіття нараховується лише через три місяці з дати постановки на облік у Центрі зайнятості. Натомість при звільненні за статтею 36 (угода сторін) виплати почнуться вже з восьмого дня після офіційного звільнення.
Покроковий алгоритм звільнення з роботи
- Напишіть заяву на ім’я керівника підприємства (якщо ви обираєте ст. 38 КЗпП).
- У заяві вкажіть підстави звільнення (наприклад, «за власним бажанням» із посиланням на ст. 38 КЗпП) і бажану дату припинення трудових відносин.
- Якщо звільнення відбувається за ст. 36 (угода сторін), зазвичай достатньо наказу по підприємству, але відділ кадрів може вимагати заяву для порядку.
- Зареєструйте заяву офіційно.
- Наприклад, у відділі кадрів, приймальні чи секретаріаті.
- Зробіть 2 екземпляри заяви й на своєму варіанті вимагайте відмітку про реєстрацію.
- Якщо у вас відмовляються приймати документ, надішліть заяву рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
- Контролюйте терміни.
- Якщо звільняєтеся за ст. 38 без поважних причин, має пройти два тижні з дати реєстрації заяви.
- Якщо звільнення негайне (за поважними причинами) або за угодою сторін (ст. 36), керуйтеся домовленостями з роботодавцем чи відповідними документами.
- Отримайте розрахунок і трудову книжку (за наявності паперової форми) у день звільнення.
- Якщо у вас електронна трудова книжка, роботодавець вносить дані відповідно до законодавства та надає копії необхідних наказів.
Як звільнитися з роботи, якщо ви виїхали із зони бойових дій
Через війну багато працівників були змушені покинути свої домівки, не маючи змоги пройти стандартну процедуру звільнення. У такому разі діють положення:
- Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Якщо ви – внутрішньо переміщена особа й не можете розірвати договір за звичайною процедурою, зверніться до Центру зайнятості за вашим поточним місцем проживання. Там можна подати заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору. Дата звільнення настане наступного дня після подання заяви. Працівники Центру зайнятості передадуть усі документи роботодавцю, а ви зможете офіційно стати на облік і отримувати допомогу по безробіттю.
Що робити, якщо виникають спори
У реальному житті бувають ситуації, коли роботодавець відмовляється звільняти працівника або створює штучні перешкоди. У такому разі варто:
- Звернутися за кваліфікованою юридичною допомогою.
- При потребі – скористатися судовим захистом і подати позов про звільнення.
Юрист допоможе швидко вирішити спірні питання й захистити ваші права в судовому порядку.
Підсумовуючи: щоб звільнитися з роботи правильно, насамперед ознайомтеся з нормами КЗпП, визначте оптимальну підставу (ст. 36 чи 38), оформіть заяву згідно з вимогами й подбайте про її офіційну реєстрацію. За потреби скористайтеся юридичною консультацією. Це допоможе уникнути непорозумінь із роботодавцем та отримати належні виплати у максимально короткі терміни.
Порада: Якщо вам цікаво отримувати більше корисних юридичних порад, заглядайте на наші офіційні сторінки в соцмережах і слідкуйте за оновленнями у телеграм-каналі. Там ви знайдете ще більше матеріалів про пошук роботи, особливості працевлаштування та інші важливі теми.
