Розвиток гідроенергетики набуває дедалі більшої ваги у світі. Зводять нові гідроелектростанції, модернізують існуючі об’єкти, адже чиста енергія води допомагає зменшувати шкідливі викиди та задовольняти зростаючі потреби населення. В Україні гідроелектростанції (ГЕС) посідають почесне третє місце в енергетичній галузі, поступаючись лише тепловим та атомним електростанціям.
Пропонуємо розглянути найбільші ГЕС України: рейтинг та дізнатися більше про їх унікальний внесок в енергосистему країни.
- Чому гідроенергетика важлива для України
- 1. Дніпровська ГЕС
- Потужність та розташування
- 2. Кременчуцька ГЕС
- Чому саме Кременчуцька ГЕС?
- 3. Канівська ГЕС
- Екологічна перевага Канівської ГЕС
- 4. Київська ГЕС
- Перша сходинка Дніпровського каскаду
- 5. Середньодніпровська ГЕС
- Значення для промисловості
- 6. Каховська ГЕС
- Нижня ланка в каскаді Дніпровських ГЕС
Чому гідроенергетика важлива для України
- Безперебійне постачання електроенергії. Гідроелектростанції забезпечують стабільну генерацію, зокрема в періоди пікового навантаження, коли споживання електроенергії стрімко зростає.
- Екологічна складова. На відміну від теплових станцій, ГЕС не продукують великої кількості шкідливих викидів, що позитивно впливає на стан довкілля.
- Комплексний розвиток інфраструктури. Разом зі спорудженням гребель з’являються водосховища, що сприяє поліпшенню судноплавства, зрошенню сільськогосподарських угідь, водопостачанню промислових центрів тощо.
Нижче – рейтинг найпотужніших українських ГЕС, які відіграють ключову роль у формуванні енергетичного балансу України.
1. Дніпровська ГЕС
Потужність та розташування
- Потужність: 1569 МВт
- Висота греблі: 60 м
- Розташування: Запорізька область
Дніпровська ГЕС (також відома як ДніпроГЕС-1) – найстаріша та одна з найпотужніших станцій у каскаді на річці Дніпро. Її історія почалася ще в 1932 році. Будівництво було надзвичайно складним: за відсутності сучасної техніки бетон місили фактично вручну, а робітники працювали у вкрай важких умовах.
Згодом станція неодноразово зазнавала руйнувань і відновлень – під час Другої світової війни її підірвали радянські війська, а згодом відбудували німці. Величезна гребля, що підняла рівень води в Дніпрі майже на 50 метрів, зробила можливим наскрізне судноплавство і стала основою для розвитку металургійної, хімічної та машинобудівної промисловості у Запоріжжі.
2. Кременчуцька ГЕС
Чому саме Кременчуцька ГЕС?
- Потужність: 686,4 МВт
- Розташування: м. Світловодськ
Кременчуцька ГЕС – друга за величиною в українському каскаді після Дніпровської. Їй належить ключова роль у комплексному використанні потенціалу Дніпра. Найбільше водосховище на Дніпрі (довжиною 172 км і місцями до 40 км завширшки) забезпечує електрику, поліпшене водопостачання та судноплавство.
У 1996 році розпочалася повна реконструкція станції. Модернізація дозволила оновити зношене обладнання та підтримувати стабільне функціонування цього енергетичного гіганта.
3. Канівська ГЕС
Екологічна перевага Канівської ГЕС
- Потужність: 444 МВт
- Розташування: Черкаська область
Канівська ГЕС – друга сходинка в каскаді Дніпровських ГЕС. Середньорічна генерація електроенергії становить майже 972 млн кВт·год, що еквівалентно суттєвій економії вугілля (до 400 тисяч тонн на рік) і заміні приблизно 0,5 млн кВт потужностей теплових електростанцій.
Крім енергетичного значення, Канівське водосховище допомогло покращити водопостачання промислових центрів і населених пунктів області. Важливо, що робота Канівської ГЕС не спричиняє викидів шкідливих речовин у повітря, тож вона є чистим джерелом електроенергії.
4. Київська ГЕС
Перша сходинка Дніпровського каскаду
- Потужність: 408,4 МВт
- Розташування: м. Вишгород, поблизу Києва
Київська ГЕС – це масштабна станція, розташована за декілька кілометрів від столиці. Вона виробляє електроенергію для величезної кількості споживачів та є першою ланкою в системі Дніпровських гідроелектростанцій.
До комплексу споруд входять:
- водозливна гребля з 20 водозливами,
- будівля самої ГЕС із гідроагрегатами,
- судноплавний шлюз,
- відкриті та закриті розподільчі пристрої,
- земляні дамби.
Уперше в Україні саме тут застосували низьконапірні горизонтальні капсульні гідроагрегати, що дало змогу об’єднати будівлю ГЕС із водоскидом без додаткової греблі.
5. Середньодніпровська ГЕС
Значення для промисловості
- Потужність: 352 МВт
- Розташування: м. Кам’янське (Дніпропетровська область)
Будівництво цієї ГЕС стартувало у 1956 році, а повноцінну роботу вона розпочала в 1964 році. Завдяки її спорудженню вдалося:
- Використати гідропотенціал ділянки Дніпра між Кременчуцькою та Дніпровською ГЕС.
- Створити глибоководний маршрут для великотоннажних суден, що критично важливо для металургійних та гірничо-збагачувальних комбінатів.
Середньодніпровська ГЕС виробляє близько 1300 млн кВт·год електроенергії на рік та обладнана вісьмома потужними гідроагрегатами. Її гребля довжиною в 35 м утворює одне з шести найбільших водосховищ країни.
6. Каховська ГЕС
Нижня ланка в каскаді Дніпровських ГЕС
- Потужність: 351 МВт
- Розташування: Херсонська область
Каховська ГЕС – завершальний етап каскаду на річці Дніпро, який формує найбільше за обсягом води Каховське водосховище. Комплекс гідровузла включає будівлю ГЕС, водозливну та земляну греблі, судноплавні шлюзи та розподільні пристрої. По греблі прокладені залізничний і автомобільний переїзди.
Головною метою зведення Каховського гідровузла було забезпечення сталих урожаїв у південних регіонах України, підвищення продуктивності тваринництва, а також генерація гідроенергії для аграрного та промислового секторів. Впровадження Каховської ГЕС суттєво підсилило енергетичну незалежність регіону та стабільність об’єднаної енергосистеми України.
Найбільші ГЕС України є невід’ємною складовою національної енергетичної системи, адже вони:
- Забезпечують сталий та екологічно чистий вид енергії.
- Сприяють розвитку промисловості, судноплавства й сільського господарства.
- Підвищують рівень енергетичної незалежності країни.
Попри те, що перші гідроелектростанції було введено в експлуатацію ще на початку XX століття, їхня модернізація й надалі триває. Це дозволяє підвищувати ефективність та надійність виробництва електроенергії для мільйонів українців і ключових промислових секторів. Саме тому гідроенергетика залишається одним із найперспективніших напрямів розвитку національної енергетики.