Хоча коалу часто називають «ведмедем», з родиною справжніх ведмедів вона не має нічого спільного. Це — представник сумчастих, який живе виключно в Австралії й вражає своєю незвичністю навіть серед інших унікальних тварин цього континенту.
Пухнастий «ведмедик» став відомим європейцям лише наприкінці XVIII століття. Першу згадку про дивних істот, схожих на лінивців, зробив Прайс у Блакитних горах у 1798 році. А офіційне визнання вчених коала отримала у 1802 році, а з 1816-го — має наукову назву Phascolarctos cinereus.
Як виглядає коала і чим вона унікальна
Коали — невеликі, щільні звірята, висотою 60–82 см і вагою від 5 до 16 кг. Їхнє тіло вкрите густим м’яким хутром сірого або рудуватого кольору. Голова велика, мордочка плоска, вуха круглі й пухнасті. Очі — маленькі, але розташовані широко.
Одна з найхарактерніших ознак — їхні лапи. У коал є унікальна будова пальців: великий і вказівний пальці протиставлені іншим, що дає їм змогу міцно хапатися за гілки. А їхні кігті настільки сильні, що тварина може не падати навіть під час сну, який триває до 20 годин на добу.
Як коали харчуються і чому майже не п’ють
Ці сумчасті ведмедики споживають виключно листя евкаліпта. Вони не просто їдять його, а ще й вміють вибирати сорти з мінімальним вмістом отруйних речовин, таких як феноли й синильна кислота. В середньому коала з’їдає до 1 кг листя щодоби.
Коали майже не вживають воду. Вони отримують необхідну вологу з листя та роси. Назва тварини з мови аборигенів означає «не пити».
Цікаві особливості поведінки коал
- Спосіб життя. Коали ведуть переважно нічний спосіб життя. Вдень вони або сплять, або нерухомо сидять на деревах.
- Рух. Незважаючи на флегматичність, у разі небезпеки коали здатні бігти галопом або навіть плавати.
- Соціальна поведінка. Це одинаки. Самки живуть на окремих ділянках, а самці — уникають одне одного. Лише в шлюбний період можна спостерігати їхні «зустрічі».
Як розмножуються коали
Вагітність у коали триває лише місяць. Народжується малюк довжиною 15–18 мм, вагою близько 5,5 г. Перші 6 місяців він проводить у сумці матері, а згодом перебирається на її спину. Унікальною особливістю є те, що в цей період мама годує маля спеціальними випорожненнями з ферментованого листя — так формується мікрофлора, потрібна для травлення.
Діти залишають матір у віці близько року (самки — раніше, самці — пізніше).
Чому коали були на межі зникнення
У XX столітті коал масово винищували через цінне хутро. Популяція критично зменшилася, і лише після заборони полювання й створення коала-парків ситуація почала покращуватись. Проте й досі вони потребують захисту — особливо через вирубку евкаліптових лісів.
Чи можна приручити коалу
Так! Коали добре піддаються прирученню, особливо з дитинства. Малята охоче засинають на руках, а дорослі тварини прив’язуються до людини, поводячись, як розпещені діти — можуть «плакати», коли залишаються без уваги.
Коала — не просто мила тваринка з листівки, а унікальний представник фауни Австралії з надзвичайно цікавою біологією та звичками. Її спосіб життя, харчування, поведінка й еволюційні особливості викликають захоплення та потребують збереження.
