Картина «Чорний квадрат» Казимира Малевича вважається одним із найзагадковіших витворів мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття. За понад сотню років вона встигла стати справжньою легендою, а її автор – одним із найвпливовіших художників-авангардистів у світовій історії.
- Чому «Чорний квадрат» такий відомий?
- Який сенс вклав у нього сам Малевич і що приховують новітні дослідження?
Розбираймося у найпопулярніших теоріях і міфах довкола цієї загадкової картини.
- Знахідки під шарами фарби: сенсаційне відкриття експертів
- «Битва негрів у темній печері»: розшифрований напис
- Що хотів сказати Малевич своїм «Чорним квадратом»?
- 1. «Чорний квадрат» – це темний прямокутник
- 2. «Чорний квадрат» – це невдала картина
- 3. «Чорний квадрат» – це різнобарвний куб
- 4. «Чорний квадрат» – це бунт у мистецтві
- 5. «Чорний квадрат» – це приклад геніального піару
- 6. «Чорний квадрат» – це політичний хід
- 7. «Чорний квадрат» – це відмова від змісту
- 8. «Чорний квадрат» – це виклик православ’ю
- 9. «Чорний квадрат» – це криза ідей у мистецтві
- Висновок: чому «Чорний квадрат» досі цікавий
Знахідки під шарами фарби: сенсаційне відкриття експертів
У 2015 році фахівці Третьяковської галереї здійснили детальний аналіз оригінальної версії «Чорного квадрату» і зробили несподіване відкриття: під верхнім шаром фарби заховані два попередні зображення. Одне з них виявилося кубофутуристичною композицією, а інше – протосупрематичною. Тобто Малевич не просто намалював чорну фігуру на білому тлі: спочатку він експериментував із різними напрямами, а потім повністю «перекрив» усе темною фарбою.
«Битва негрів у темній печері»: розшифрований напис
Ще одна сенсація, яка приголомшила мистецтвознавців, – майже повністю прочитаний напис на «Чорному квадраті»:
«Битва негрів в темній печері»
Ця фраза відсилає до однойменної картини французького митця Альфонса Алле «Битва негрів в темній печері пізно вночі» (1882), що теж являла собою цілком чорний прямокутник. Можливо, саме цей факт надихнув Малевича на власну версію картини, ставши своєрідним мистецьким реверансом у бік попередників.
Що хотів сказати Малевич своїм «Чорним квадратом»?
Сам Казимир Малевич не надто охоче давав пояснення стосовно сенсу своєї роботи. Він зізнавався, що й сам не очікував такого ефекту від «Чорного квадрату», тож шукав нові смислові рамки вже після його створення. Втім, мистецтвознавці висунули безліч теорій. Чи був це бунт проти усталених канонів? Чи філософське осмислення простору та кольору? А може, радикальний спосіб заявити про нові напрямки в мистецтві? Різні гіпотези пропонують різні відповіді, проте одне можна стверджувати точно: «Чорний квадрат» став символом епохи авангарду.
Добірка найцікавіших та найпоширеніших міфів і фактів, які допомагають краще зрозуміти таємницю цього шедевра.
1. «Чорний квадрат» – це темний прямокутник
На перший погляд, картина здається ідеальним чорним квадратом, проте:
- Форма чотирикутника не є ідеально квадратною: жодна сторона не паралельна іншій.
- «Чорний» колір – це суміш декількох фарб, серед яких взагалі не було чисто чорної.
Вважається, що Малевич свідомо шукав динамічності та руху, тому навмисне «порушив» симетрію фігури і утворив складну фактуру.
2. «Чорний квадрат» – це невдала картина
Існує легенда, що «Чорний квадрат» з’явився випадково:
- Для футуристичної виставки «0,10» (1915 р.) Малевич готував кілька робіт, але не встигав або залишився незадоволений результатом.
- Нібито він замалював попередній сюжет чорним тоном.
- У той момент до майстерні зайшов знайомий і вигукнув: «Геніально!».
Згодом цей «геніальний експромт» обростає численними «вищими смислами», а сам автор вирішує представити «Чорний квадрат» публіці. Те, що дехто вважав невдалим експериментом, стало проривом у мистецтві.
3. «Чорний квадрат» – це різнобарвний куб
Малевич висловлювався про картину як про «космічну свідомість». Дехто переконаний, що бачити у ній лише двовимірний чорний квадрат – свідчення обмеженої уяви. Якщо ж «вийти за межі видимого», каже одна з версій, можна розпізнати кольоровий куб, тобто багатовимірність світу, прихованого під поверхнею чорної фарби.
За цією логікою, чорний колір здатен поглинати всі інші барви. Тож, «Чорний квадрат» символізує спробу побачити глибину та багатогранність світу, що приховується за видимою темрявою.
4. «Чорний квадрат» – це бунт у мистецтві
На час створення картини кубізм уже всім набрид і поступово з’являлися нові течії. Однією з них став супрематизм, представлений Малевичем. Саме тоді, на виставці «0,10» 1915 року, одночасно з «Чорним квадратом» експонувалися «Чорне коло» та «Чорний хрест». Так зародилася супрематична система, заснована на перевазі кольору та форми над сюжетом. «Чорний квадрат» став візитівкою нового напряму й водночас знаком відмови від традиційних ідей.
5. «Чорний квадрат» – це приклад геніального піару
Чимало художників до Малевича працювали з повністю темними полотнами:
- У 1617 році Роберт Фладд створив роботу «Велика тьма»,
- У ХІХ столітті були Берталь із «Видом на La Hougue (під покровом ночі)» і Гюстав Доре з «Сутінковою історією Росії»,
- Альфонс Алле у 1882 році написав «Битву негрів в печері пізно вночі».
Проте саме «Чорний квадрат» Малевича здобув світову славу. Причина – у вдалому моменті та здатності автора презентувати роботу як мистецький маніфест. Наступні версії «Чорного квадрату» (їх не менше чотирьох) тільки підживлювали інтерес публіки.
6. «Чорний квадрат» – це політичний хід
Радикальні зміни в Російській імперії вплинули й на сприйняття мистецтва. Картину трактували як «революційне мистецтво» для нового народу та нової епохи. Відхід від традиційних канонів став зрозумілим і привабливим ідеологам того часу. Малевич, як «більшовик від культури», добре вписався у потрібний момент і займав чималі посади до приходу Сталіна.
7. «Чорний квадрат» – це відмова від змісту
«Чорний квадрат» символізує перехід до формалізму: художник відмовляється від буквального сюжету чи описовості на користь чистої форми, ліній та композиції. У такому підході важливіше «динамічне напруження» та «баланс», а не конкретні об’єкти чи наратив. Для авангардистів це стало поштовхом до розвитку абстракції; для більшості глядачів – дивним та незрозумілим експериментом.
8. «Чорний квадрат» – це виклик православ’ю
Коли картину вперше представили на виставці «0,10», її розмістили у “червоному кутку” – там, де традиційно вішали ікони в оселях. Критики сприйняли це як епатажну насмішку над релігією. Відомий на той час мистецтвознавець Олександр Бенуа навіть назвав «Чорний квадрат» новою іконою футуристів «замість Мадонни». Цей жест підлив олії у вогонь скандальності довкола картини.
9. «Чорний квадрат» – це криза ідей у мистецтві
Дехто вважає, що після «Чорного квадрату» нічого більш революційного в мистецтві не було створено, а сам Малевич нібито «поховав» традиційне мистецтво. Багато хто з митців початку ХХ століття опинився у в’язницях, засланні чи еміграції, тож експерименти з радикальними формами стали рідкістю. «Чорний квадрат», за цією версією, символізує порожнечу та відсутність старих орієнтирів. Сам Малевич тривалий час переживав емоційне потрясіння після створення картини, написавши п’ять томів філософських роздумів про нове мистецтво та місце людини у світі.
Висновок: чому «Чорний квадрат» досі цікавий
«Чорний квадрат» Казимира Малевича залишається одним із найважливіших символів авангарду та модернізму. Це не просто чорна пляма на полотні, а культурний феномен, що зумів увібрати в себе дух і бунтівний настрій початку ХХ століття. Завдяки поєднанню сміливих експериментів, екстравагантної подачі та пієтету публіки, робота набуває безперервного резонансу, провокуючи суперечки і сьогодні.
Спори про те, що насправді хотів сказати Малевич «Чорним квадратом», навряд чи колись вщухнуть остаточно. Картина викликає одночасно захоплення та нерозуміння, стає приводом для запеклих дискусій і джерелом натхнення для нових поколінь художників. І, можливо, саме в цьому полягає її справжній зміст: змусити нас шукати відповіді, ставити запитання і переосмислювати власне бачення мистецтва та світу.
