Історія Платона Симиренка — це не лише про економічний прорив, а й про національне відродження. Він був одним із перших українських промисловців, який перетворив родинний бізнес у справжню імперію, а ще — став великим благодійником української культури. Цей шлях — від кріпака до мультимільйонера — заслуговує на особливу увагу.
Походження Платона Симиренка
Рід Симиренків мав глибоке козацьке коріння. Їхнє прізвище походить від старовинного слова «ренка» — тобто «рука». Однак із приходом Катерини ІІ родину було закріпачено. Їх позбавили майна та прав.
Батько Платона — Федір Симиренко — зумів викупити свою родину з кріпацтва завдяки праці на Вільшанських млинах. Його дружина, Анастасія Яхненко, також походила з роду колишніх кріпаків, які вибороли свободу самотужки. Шлюб Федора й Анастасії став об’єднанням двох працелюбних родин, що прагнули незалежності й розвитку.
Як Симиренки заснували цукрову імперію
Фірма «Яхненки і Симиренко» з’явилася завдяки спільним зусиллям родичів: брати Анастасії орендували млини, торгували шкірою, а Федір вніс свій пай. Ця бізнесова спілка почала діяти ще в 1815–1820 роках, а офіційно оформлена була в 1858 році.
Платон, старший син родини, здобув освіту в Одесі, а згодом поїхав за кордон — у Францію та Німеччину, щоб вивчати передові технології виробництва цукру. Повернувшись, він ініціював створення першого в Російській імперії парового пісково-рафінадного заводу. Уже у 1843 році завод у Ташлику запрацював на повну силу — з передовою технікою і фахівцями з Європи.
Найбільший цукровий завод у Європі — справа Симиренка
У 1848 році у Городищі було збудовано один із найпотужніших на той час заводів у Європі. Його річний прибуток сягав 150 тис. рублів, а витрати на спорудження — понад 400 тис. рублів. Платон Симиренко зробив виробництво цукру основою родинного добробуту, а також платформи для розвитку української культури.
Благодійність Платона Симиренка: як він підтримував українську культуру
Однією з найвпливовіших сторін діяльності Симиренків була меценатська підтримка культури. Компанія щороку спрямовувала 10% прибутку на розвиток української літератури. Ця практика тривала 50 років і стала першим прикладом системного фінансування культури в Україні.
Стипендії від Симиренків отримували майбутні класики: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Павло Чубинський, Михайло Грушевський, Михайло Драгоманов. По суті, це була перша українська культурна премія.
Родинна справа: нащадки Платона Симиренка
Після одруження з Тетяною Овчинніковою, донькою одеського мільйонера і громадського діяча, Платон отримав ще більший вплив. Його син Лев Симиренко став провідним помологом, який прославив сорт яблук — Ренет Зеленого Платона Симиренка.
А онук Володимир Симиренко заснував у радянський час Інститут помології — провідний науковий центр з вивчення фруктових культур.
5 маловідомих фактів про Симиренків
- Завод у Городищі був найбільшим у Європі та приніс прибутки до 150 тис. рублів щороку.
- Перші українські металеві пароплави — «Українець» і «Святослав» — були побудовані на власній верфі Симиренків.
- Щорічні меценатські відрахування становили 10% прибутку — нечувано навіть за сучасними мірками.
- Стипендії для культурних діячів стали поштовхом до створення національного відродження.
- Інститут помології був заснований онуком Симиренка, а ім’я роду й досі асоціюється з розвитком садівництва в Україні.
