Святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня для сучасних українців здається звичним, але так було не завжди. Історія цієї дати має тисячолітній шлях змін, впливів язичницьких і християнських традицій, а також рішень правителів та релігійних лідерів. У різні часи рік починався з березня, вересня чи грудня — залежно від регіону, епохи і культурної приналежності.
- Коли починали рік у Київській Русі
- Як 1 вересня стало початком року
- Святкування 1 січня на українських землях
- Чому Петро I змінив дату святкування Нового року
- Коли святкувати Новий рік стали в радянській Україні
- Сучасна традиція святкування 1 січня
- Коли українці вперше почали святкувати Новий рік 1 січня — підсумок
Коли починали рік у Київській Русі
Як і багато стародавніх народів, мешканці Київської Русі святкували початок нового року у березні, орієнтуючись на весняне рівнодення та появу нового Місяця. Це свято мало назву «Нове літо» і символізувало оновлення природи. У той час календар міг мати як 12, так і 13 місяців, що відповідали фазам Місяця.
Після хрещення Русі, разом із прийняттям Юліанського календаря, новий рік закріпили за 1 березня — вважалося, що саме в цей день був створений світ.
Як 1 вересня стало початком року
Згодом під впливом Візантії дата змінилася: Новий рік почали святкувати 1 вересня. Це було пов’язано з церковною традицією: нібито саме в цей день Ісус Христос уперше проповідував у Храмі під час юдейського свята жнив. Літочислення при цьому велося від створення світу.
Святкування 1 січня на українських землях
На українських землях, що входили до Великого князівства Литовського, перехід на новий стиль святкування початку року відбувся вже у 1362 році — саме тоді офіційною датою початку року стало 1 січня. Це рішення було запозичене з європейської традиції, де дедалі більше країн приймали рік від Різдва Христового, а не від створення світу.
У Речі Посполитій, до складу якої згодом увійшла значна частина українських земель, 1 січня закріпилося як початок року, тоді як у Московії ця дата залишалась чужою до реформ Петра I.
Чому Петро I змінив дату святкування Нового року
У Московії Новий рік спершу святкували 1 березня, а з 1492 року — 1 вересня. Лише 1699 року цар Петро I видав указ, яким переніс початок року на 1 січня, як це було заведено в Європі. Він також наказав прикрашати домівки ялинками, влаштовувати гучні святкування та салюти.
Цим указом рік 7208-й «від створення світу» був офіційно перетворений на 1700-й рік «від Різдва Христового».
Коли святкувати Новий рік стали в радянській Україні
Після Жовтневої революції 1917 року більшовики перейшли на григоріанський календар — з’явилася різниця між старим і новим стилем у 13 днів. Саме тоді виникло неофіційне свято — старий Новий рік. Святкування 1 січня було скасовано як «буржуазне» і «контрреволюційне».
Проте вже у 1935 році Новий рік було відновлено як офіційне свято, і з того часу його святкування набуло звичних для нас рис — ялинка, Дід Мороз, подарунки, мандарини, салат олів’є і бій курантів.
Сучасна традиція святкування 1 січня
Сьогодні українці святкують Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня. Святкову атмосферу створюють ялинки, гірлянди, салюти, святкові столи й родинні зустрічі. Залишки радянської символіки збереглись у вигляді традицій на кшталт приготування салату олів’є чи перегляду привітань президента під куранти.
Коли українці вперше почали святкувати Новий рік 1 січня — підсумок
Отже, перше офіційне святкування Нового року 1 січня на українських землях відбулося у 1362 році — в межах Великого князівства Литовського. Цю традицію продовжили на території Речі Посполитої, а потім — у складі Російської імперії та СРСР. Сучасна форма святкування сформувалася у 20 столітті та зберігається донині.
