Вроджені аномалії обличчя завжди мали особливу увагу в медицині, адже саме обличчя є центром комунікації, емоцій, харчування, дихання, формування мови та соціальної взаємодії.
Серед них заяча губа, або хейлосхізіс, є однією з найпоширеніших і водночас найскладніших патологій, з якою стикаються батьки новонароджених. Цей діагноз звучить лячно, але сучасна щелепно-лицева хірургія, ортодонтія та реконструктивні методики дозволяють повністю відновити анатомію губи, повернути дитині симетричність обличчя, природність, впевненість та здоровий розвиток.
Що таке хейлосхізіс і як він виникає
Хейлосхізіс — це не просто дефект м’яких тканин. Це складний комплекс змін, що виникає внаслідок порушення ембріонального розвитку ще на дуже ранніх термінах вагітності. Під час внутрішньоутробного формування обличчя ембріональні відростки з’єднуються, утворюючи верхню губу, ніс, альвеолярний відросток і піднебіння.


Якщо цей процес порушується, виникає щілина — часткова або повна, однобічна чи двобічна, іноді поєднана з розщілиною піднебіння. Це відбувається між 6 та 10 тижнем вагітності, коли майбутня мама може ще не здогадуватися про вагітність.
Причини та фактори ризику розвитку заячої губи
Виникнення хейлосхізісу має багатофакторну природу. На формування дефекту можуть вплинути спадкові чинники, коли у родині вже траплялися подібні випадки. У поєднанні з зовнішніми факторами ризик збільшується. Такі чинники можуть включати інфекції у першому триместрі, вплив токсинів, стреси, дефіцит фолієвої кислоти, прийом деяких медикаментів, куріння або алкоголь.
При цьому важливо розуміти, що в багатьох випадках жодної вини батьків немає: аномалія може виникнути навіть за ідеального перебігу вагітності. Хейлосхізіс є складним ембріологічним явищем, яке інколи трапляється незалежно від способу життя матері.
Які функціональні порушення спричиняє хейлосхізіс
Хоча заяча губа є косметично помітним дефектом, її вплив набагато ширший, ніж здається. Уже з перших годин життя дитина може відчувати труднощі зі смоктанням, адже губа не забезпечує природного змикання і не дозволяє створювати вакуум, необхідний для годування. У деяких новонароджених спостерігаються труднощі з диханням, особливо якщо розщілина деформує носові ходи. Коли аномалія поширюється на альвеолярний відросток, це впливає на прорізування зубів, формування щелеп та прикусу. У старшому віці додається логопедичний аспект: неправильна артикуляція, порушення вимови окремих звуків, обмежена рухливість губ.
Не можна недооцінювати й психологічний компонент. Дитина з хейлосхізісом, особливо без належної корекції, може відчувати відчуження, занижену самооцінку та соціальний дискомфорт, що підкреслює важливість своєчасного лікування.
Від хейлопластики до комплексної реабілітації
Сьогодні лікування хейлосхізісу — це багатоступеневий і продуманий процес, що базується на сучасних протоколах та багаторічному досвіді щелепно-лицевих хірургів. Основним методом є хейлопластика — операція, яка відновлює анатомію верхньої губи, її контур, симетрію, м’язову функцію та природний вигляд. Мета операції — не лише з’єднати тканини, а створити максимально природну морфологію обличчя. Хірург формує фільтр губи, реставрує червону кайму, відновлює круговий м’яз рота та, за потреби, коригує форму носового крила. Результати сучасної хейлопластики можуть бути настільки витонченими, що рубець практично непомітний.
Зазвичай операцію проводять у віці 3–6 місяців, хоча точний час залежить від стану дитини. У складних випадках лікування включає кілька хірургічних етапів у різні вікові періоди — корекцію носа, реконструкцію альвеолярного відростка, ортодонтичне лікування, можливо естетичні доопрацювання у підлітковому віці. Лікування проводиться командою фахівців: хірургом, ортодонтом, логопедом, а інколи й психологом. Такий підхід дозволяє забезпечити повноцінний розвиток, правильне формування мови, нормальний прикус та стабільний функціональний результат.
Роль мультидисциплінарної команди у відновленні дитини
У процесі лікування хейлосхізісу надзвичайно важливою є командна робота. Ортодонт контролює розвиток щелеп та положення зубів, забезпечуючи правильний прикус. Логопед працює над формуванням чіткої вимови й правильного артикуляційного апарату. Хірург відновлює анатомічну структуру, а стоматолог робить акцент на здоров’ї порожнини рота та підтримці правильного росту зубів. Такий комплексний підхід дозволяє мінімізувати ризик деформацій у майбутньому, коригувати розвиток щелеп і забезпечувати дитині повноцінну адаптацію в суспільстві.
Професорська стоматологія Любченко — провідний центр у Києві
Особливе місце у лікуванні хейлосхізісу займає «Професорська стоматологія Любченко», що розташована у Києві за адресою вул. Композитора Мейтуса, 5, TOP Clinic DENIS, 3-й поверх. Це сучасна клініка, яка спеціалізується на складних випадках щелепно-лицевої та реконструктивної хірургії. Лікарі центру мають великий досвід роботи з вродженими аномаліями обличчя, зокрема із заячою губою та розщілинами піднебіння. Клініка використовує мультидисциплінарний підхід, поєднуючи хірургію, ортодонтію, стоматологію, логопедію і довготривале спостереження за ростом дитини. Однією з особливостей є використання 3D-планування, що дозволяє створювати індивідуальну модель операції та передбачати розвиток обличчя у майбутньому.







